Вона

Завтра прийде до кімнати

Твоїх друзів небагато,

Вип'єте холодного вина.

Хтось принесе білі айстри

Скаже хтось: життя прекрасне,

Так, життя прекрасне, а вона

 

А вона, а вона, сидітиме сумна,

Буде пити - не п'яніти,

Від дешевого вина.

Я співатиму для неї,

Аж бринітиме кришталь,

Та хіба зуміє голос

Подолати цю печаль?

 

Так у світі повелося,

Я люблю її волосся,

Я люблю її сумні вуста.

Та невдовзі прийде осінь,

Ми усі розбіжимося

По русифікованих містах.

 

Лиш вона, лиш вона, сидітиме сумна

Буде пити - не п'яніти

Від дешевого вина.

Моя дівчинко печальна,

Моя доле золота,

Я продовжую кричати,

Ніч безмежна і пуста.