Ой під гаєм зелененьким

Ой, під гаєм зелененьким | (2) 
Брала вдова льон дрібненький, | (2) 
Брала, брала, добирала | (2) 
Та й так собі заспівала: | (2) 

Ой, коли б я мужа мала, | (2) 
Я би його шанувала, | (2) 
В кармазини убирала, | (2) 
Медом-вином напувала. | (2) 

Ой, там Василь сіно косив, | (2) 
Вітер слова переносив. | (2) 
Кинув косу у травоньку, | (2) 
А сам пішов додомоньку, | (2) 
Схилив на стіл головоньку. | (2) 

Вийшла мати із кімнати, | (2) 
Стала Василя питати: | (2) 
Чого сидиш та й думаєш, | (2) 
Чому не п'єш, не гуляєш? | (2) 

Дозволь, мати, вдову взяти, | (2) 
Вдова буде шанувати, | (2) 
В кармазини убирати, | (2) 
Медом-вином напувати. | (2) 

Не дозволю вдови взяти, | (2) 
Вдова вміє чарувати. | (2) 
Вчарувала мужа свого, | (2) 
Вчарує тя, молодого. | (2) 

Син матері не послухав, | (2) 
Сів на коня та й поїхав. | (2) 
Стала мати нервувати, | (2) 
Стала сина проклинати: | (2) 

 Іди, сину, у дорогу, | (2) 
 Щоб тобі кінь став горою, | (2) 
 А сідельце кремінною, | (2) 
 А нагайка гадиною, | (2) 
 А ти, сину, яворою. | (2)