Бо́йки, самоназва : верховинці, горальці, підгіряни (пол. Bojkowie, словац. Bojkovia, чеськ. Bojkové, нім. Bojken, рос. Бойки) — етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат («Бойківщина») від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході. В Україні розселені в гірських р-нах Українських Карпат і Прикарпатті (Болехівський, Долинський р-н та частина Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл., Сколівський, Турківський, частини Стрийського, Дрогобицького, Самбірського та Старосамбірського р-нів Львів. обл., Воловецький та частини Міжгірського і Великоберезнянського районів Закарпатської області Центром Бойківщини вважається карпатське містечко Турка.


Бо́йківщина — історико-етнографічний регіон на північних і південних схилах Карпат, простягається від річок Лімниця і Тересва (на сході) до річок Уж і Сян (на заході), охоплює гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей і займає близько 8 тисяч км². Походить від назви населення регіону — бойків.

Через Бойківщину здавна проходив головний торговельний і військовий шлях з України в Угорщину й Західну Європу. Найбільші міські поселення — Турка, Сколе, Бориня, Воловець, Міжгір'я, Старий Самбір, Самбір, Борислав, Дрогобич, Долина, Калуш, Стрий та інші.

У 1772—1918 роках Бойківщина перебувала у складі Австро-Угорщини, у 1919—1939 роках — Польщі. Після приєднання у 1939 році Західної України та у 1945 році Закарпаття до УРСР входить до складу Української держави.

На Бойківщині народилося багато відомих діячів, зокрема гетьман Петро Сагайдачний, генеральний суддя з часів Хмельниччини Іван Креховецький.

Іван Вагилевич був першим з українських дослідників, який в основному визначив територію розселення бойків Карпатським хребтом між верхів’ям річок Сяну і Лімниці та підгірськими землями на півночі, а також займався вивченням матеріальної культури Бойківщини. Іван Вагилевич у 1839 році опублікував у чеському журналі велику статтю «Бойки, русько-слов'янський люд у Галичина», де всебічно і науково висвітлює історію, побут, територію розселення. Іван Франко присвятив історії та культурі цього краю низку художніх, публіцистичних та наукових творів («Етнографічна експедиція на Бойківщину», «Карпато-руське письменство» та інші). Протягом 1934 - 1939 в Самборі виходив Літопис Бойківщини видання присвячене дослідженню історії, культури і побуту етнографічного регіону. В період незалежності воно знову почало виходити, тепер в Дрогобичі.


Бойківщина розміщена на території України та Польщі



Герб м. Турки - столиці Бойківщини

Поширення прізвища "Bojko" в Польщі

Проживають вони в 217 повітах і містах. Найбільше - 90 осіб в Цєшині (Cieszyn), Вроцлаві (Wrocław) - 81,Казімєжі Вєлькій (Kazimierza Wielka) - 69, Кракові (Kraków) - 68, Щеціні (Szczecin) - 67, Холмі (Chełm) - 49, Хрубешові (Hrubieszów) - 48, Щецінку (Szczecinek) - 45, Болеславцю (Bolesławiec) - 41 i Колобжегу (Kołobrzeg) - 36.
В Польщі зареєстровано 2388 осіб з прізвищем Бойко (Bojko).


Група об'єднує:
1) представників етнографічної групи бойків (верховинців, гірняків);

2) людей з прізвищами, що походять від назви нашої етнографічної групи: Бойко, Бойків, Бойков, Бойчук, Бойченко, Боєчко, Верховинець, Гірняк, Гурняк і ін.

Our group unite:
1) representatives of ethnographical group of Carpathian Boikos;
2) all people, whose surname is originate from the name of this ethnographical group.


Матеріали про бойків і Бойківщину:

Етнографічна мапа Польського Підкарпаття. Польська Бойківщина і Лемківщина

Мапа діалектів української мови. Бойківський діалект

Фото з Польської Бойківщини

Bojkowie - górale polonin (на польській мові, PDF)

Andrzej Potocki - Bieszczadzkie losy. Bojkowie i Zydzi (Word) (на польській мові, sorry за якість сканування)

Домів-ка - портал насильно виселених в 1951 році західних бойків

Бойківський говір (Word)

Геокультурне розмаїття українського етносу (PDF)

Бойки і Бойківщина на сайті Музею народної в архітектури в Саноку.

Бойки у Вікіпедії

Група "Bojkowie" на сайті "Nasza klasa. pl" (для входу необхідна реєстрація). На 29.04.2009 зареєстровано 832 особи з прізвищем Бойко, що проживають в Польщі

Долі західних бойків в Україні

Залізний хрест. (Про Бойківщину та про бойків у Зміївці)

Степові бойки

Бойки (PDF)

Бойки - однофамильцы

Фото з Польських Бещад. Бойківські церкви

Аудіо- і відеоматеріали:

O.Білозір - Чарівна бойківчанка:



Бойківська музика  - З-під карпатського хребта (1997), скачати альбом

Звідки взялися Бойки у Херсонській області ?




Виселення бойків у 1951 р.



Бойківська республіка