Бо́йківщина — історико-етнографічний регіон на північних і південних схилах Карпат, простягається від річок Лімниця і Тересва (на сході) до річок Уж і Сян (на заході), охоплює гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей і займає близько 8 тисяч км². Походить від назви населення регіону — бойків.
Через Бойківщину здавна проходив головний торговельний і військовий шлях з України в Угорщину й Західну Європу. Найбільші міські поселення — Турка, Сколе, Бориня, Воловець, Міжгір'я, Старий Самбір, Самбір, Борислав, Дрогобич, Долина, Калуш, Стрий та інші.
У 1772—1918 роках Бойківщина перебувала у складі Австро-Угорщини, у 1919—1939 роках — Польщі. Після приєднання у 1939 році Західної України та у 1945 році Закарпаття до УРСР входить до складу Української держави.
На Бойківщині народилося багато відомих діячів, зокрема гетьман Петро Сагайдачний, генеральний суддя з часів Хмельниччини Іван Креховецький.
Іван Вагилевич був першим з українських дослідників, який в основному визначив територію розселення бойків Карпатським хребтом між верхів’ям річок Сяну і Лімниці та підгірськими землями на півночі, а також займався вивченням матеріальної культури Бойківщини. Іван Вагилевич у 1839 році опублікував у чеському журналі велику статтю «Бойки, русько-слов'янський люд у Галичина», де всебічно і науково висвітлює історію, побут, територію розселення. Іван Франко присвятив історії та культурі цього краю низку художніх, публіцистичних та наукових творів («Етнографічна експедиція на Бойківщину», «Карпато-руське письменство» та інші). Протягом 1934 - 1939 в Самборі виходив Літопис Бойківщини видання присвячене дослідженню історії, культури і побуту етнографічного регіону. В період незалежності воно знову почало виходити, тепер в Дрогобичі.
Бойківщина розміщена на території України та Польщі
Герб м. Турки - столиці Бойківщини
Поширення прізвища "Bojko" в Польщі
Група об'єднує:
1) представників етнографічної групи бойків (верховинців, гірняків);
2) людей з прізвищами, що походять від назви нашої етнографічної групи: Бойко, Бойків, Бойков, Бойчук, Бойченко, Боєчко, Верховинець, Гірняк, Гурняк і ін.
Our group unite:
1) representatives of ethnographical group of Carpathian Boikos;
2) all people, whose surname is originate from the name of this ethnographical group.
Матеріали про бойків і Бойківщину:
Етнографічна мапа Польського Підкарпаття. Польська Бойківщина і Лемківщина
Мапа діалектів української мови. Бойківський діалект
Bojkowie - górale polonin (на польській мові, PDF)
Домів-ка - портал насильно виселених в 1951 році західних бойків
Геокультурне розмаїття українського етносу (PDF)
Бойки і Бойківщина на сайті Музею народної в архітектури в Саноку.
Долі західних бойків в Україні
Залізний хрест. (Про Бойківщину та про бойків у Зміївці)
Фото з Польських Бещад. Бойківські церкви
Аудіо- і відеоматеріали:
O.Білозір - Чарівна бойківчанка:
Бойківська музика - З-під карпатського хребта (1997), скачати альбом
Звідки взялися Бойки у Херсонській області ?
Виселення бойків у 1951 р.
Бойківська республіка