— Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Як я тебе чекала?
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала?
- І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, —
Сідельце сховала.
А старша сестра сідельце знайшла,
Коня осідлала.
– Ой їдь, братику, до дівчиноньки,
Що тебе чекала.
— Тече річенька невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддай же мене, моя матінко,
За кого я хочу.
Віддала мене, моя матінка
За діда старого
Казала менішанувать його
Так як молодого
Шанувала рік, шанувала два,
третій не стерпіла.
Перекинулась в сиву зозулю
Тай в світ полетіла.
Гаєм летіла, землю кропила
Дрібними сльозами.
Гаєм летіла, гілля ламала
Білими руками.
Прилетіла в сад та й стала кувать
В саду на калині.
Та й стала кувать, жалю завдавать,
Горе на чужині.