Вона
Завтра прийде до кімнати
Твоїх друзів небагато,
Вип'єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри
Скаже хтось: життя прекрасне,
Так, життя прекрасне, а вона
А вона, а вона, сидітиме сумна,
Буде пити - не п'яніти,
Від дешевого вина.
Я співатиму для неї,
Аж бринітиме кришталь,
Та хіба зуміє голос
Подолати цю печаль?
Так у світі повелося,
Я люблю її волосся,
Я люблю її сумні вуста.
Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона, сидітиме
сумна
Буде пити - не п'яніти
Від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна,
Моя доле золота,
Я продовжую кричати,
Ніч безмежна і пуста.