А з гори, з гори,
Їдуть мазури
Встань, встань, єдиначко
Дай, дай, мі сердечко
Дай коням води.

Я не можу встать
Коням води дать
Мати заказала
Штоб я з ночі не вставала
Коней напувать.

Мамки ся не буй,
На коня сідай
Пуйдеш в чужі краї
Там суть красні обичаї,
Мальований двур.

През двур їхали
Люди плакали
Што то за єдина,
Што то за дівчина
Іде з панами.

Вшистко є моє
Што є на возі
Хустка і віночок
Ще й обручка-перстеночок
В мамки на столі.